Людяність у нелюдяний час: Доброчинці УАПЦ в час Голодомору

Митрополит Харківський та всієї України (згодом митрополит Київський) Іван Павловський та протоієрей Микита Кохно. Джерело: паблик "Історія УАПЦ" у Facebook

Адміністратори групи “Історія УАПЦ” у Facebook, присвячена історії Церкви-мучениці українського народу, з якої народилася сучасна канонічна Православна Церква України, розпочали цикл публікацій про священиків або вірних УАПЦ, які рятували людей від Голодомору, або були замучені окупантами голодом.

У 1933 році карателі з НКВД видають наказ із забороною пускати до храмів голодуючих і влаштовувати у храмах для них їдальні.

Попри цю заборону два священномученики УАПЦ: митрополит Харківський та всієї України Іван (Павловський) та протоієрей Микита Кохно організували у Воскресенському соборі у Харкові підпільну їдальню для сотень голодних українців, яким вдавалося втекти до Харкова із оточених і приречених російськими окупантами на смерть голодних сіл.

Під час німецької окупації у Харкові відбулася виставка про злочини російсько-більшовицьких окупантів, там кілька вірян УАПЦ свідчили, що їм вдалося врятуватися від Голодомору завдяки підпільній їдальні у Воскресенському соборі.

Через донос російські карателі викрили підпільну їдальню, всіх хто там був арештували. Не уникли арешту і митрополит Іван (Павловський) і отець Микита Кохно, хоч незадовго їх відпустили на волю.

Митрополита Івана (Павловського) чекісти арештували знову 1936 року і вивезли до Казахстану, де його закатували за Христа і Україну.

Отця Микиту Кохна теж арештували 1936 року, у російському концтаборі його розстріляли за Христа і Україну у 1938 році.

Воскресенський кафедральний собор у Харкові безбожники знищили у 1934 році.

Tagged:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *