Священник ПЦУ: Добру дружину чи чоловіка потрібно вимолити у Бога

Фото: Духовна велич Львова.

У День молитви за сім’ю розмовляємо з священником ПЦУ про те, як правильно шукати другу половинку,  про спокуси і пристрасті, статеве життя до шлюбу, а також про те, як зрозуміти, що ти знайшов саме ту людину, з якою готовий крокувати спільною стежиною через усе життя.

Отче, як правильно і де християнину шукати свою другу половинку? Чи взагалі коректний вислів «друга половинка»?

Коли ми говоримо про шлюб, сім’ю і взаємини, то мусимо розуміти, що мета шлюбу полягає у тому, щоб дві людини в любові стали одним цілим. У книзі Буття при створені жінки використовується термін «ребро». Зокрема, вказується, що Єва була створена з ребра Адама. З єврейської мови слово «ребро» означає не лише фізіологічну кістку, а також і «половину», «бік». Тому, коли ми говоримо про дружину як про половину, або про певну грань єдиного цілого, то розуміємо, що чоловік і жінка є такими двома половинками. Для того, щоб знайти свою половинку найперше потрібно щиро молитися. Пам’ятаймо, що добрий чоловік чи дружина – це дар Божий, який потрібно вимолити, випросити і заслужити своїм богоугодним життям. Молитва у цій справі є важливою складовою. Тут все повинно відбуватися промислительно. Потрібно жити природнім життям і прислухатися до Божої волі, до обставин у яких ми живемо. Про те, що людина, яка зустрічається на нашому життєвому шляху і є нашою другою половинкою неодмінно, за таких умов, сповістить голос серця.

Якщо людина у зрілому віці розуміє, що їй не щастить. Чи це сигнал, що їй потрібно йти до монастиря? Що про це каже ПЦУ?

Ні, це не є таким сигналом. Часто буває так, що Господь відтермінує зустріч між двома перспективними молодятами задля того, щоб їх від чогось оберегти. Адже, як багато є випадків, коли люди швидко одружуються, а потому виявляється, що хтось із членів подружжя є алкоголіком, наркоманом, садистом. Тоді людина мучиться через таке неблагополучне життя. Тому, іноді краще не поспішати й до всього слід ставитись дуже спокійно і мати надію на Бога. Водночас не можна сидіти склавши руки і чекати, що хтось «звалиться з неба». Потрібно жити повноцінним життям і прислухатись до обставин, бачити волю Божу. Монаше життя і сімейне є двома рівноцінними шляхами до єдиної мети – спасіння душі. Людина повинна йти тим шляхом, який їй ближчий до серця. В жодному випадку непотрібно обирати свій життєвий шлях на зло комусь, чи через розчарування. Життєвий вибір повинен бути свідомим, добровільним і продуманим, а не зроблений під впливом емоцій.

У ХХІ ст. час вносить свої корективи. Хлопець може спонукати дівчину жити статевим життям до шлюбу. Як зберегти чистоту у нелегких умовах?

Все повинне відбуватися поступово, у свій час і у своє призначення. Під час чину вінчання стосунки молодят освячуються. Відтак, Бог благословляє подружню єдність: духовну, душевну і тілесну. Лише у шлюбі ця єдність набуває свого звершення, повноти. До шлюбу статеве життя не виконує своєї функції, а, навпаки, шкодить, нівелює своє призначення. Коли люди беруть шлюб вони засвідчують відповідальність один перед одним і ці стосунки в такий спосіб стають освячені Богом. Вимагання хлопця статевих стосунків до шлюбу є певним шантажем. Це перший дзвінок, щоб задуматись чи варто взагалі продовжувати стосунки з такою людиною, чи вона готова брати на себе відповідальність і чи можна їй довіряти.

У подружжя вступають люди, які, за звичай, не мають досвіду спільного життя з іншою людиною. Вони ще є досить егоїстичними. Як правильно боротися з власним егоїзмом?

Одним із важливих компонентів спільного сімейного життя є можливість долати егоїзм, який одразу ж починає проявлятися в подружжі. Святі Отці кажуть, що шлюбна любов – це молитва і спільна дорога спасіння. У подружжі ми молитвою і добрим словом допомагаємо один одному ставати кращими, поборювати пристрасті, допомагаємо удосконалюватися. Коли ми чесні, любимо один одного, жертвуємо собою та йдемо на компроміс, – це дуже дієві методи, якими можемо побороти пристрасті. Не зневірюймося, бо цей шлях триває все життя.

Отче, як зрозуміти, що це справді та людина за яку варто виходити заміж? Що є цим сигналом?

Своєрідним сигналом нам слугує голос власного серця, яке наповнюється любов’ю, довірою, коли в нас виникає бажання бачити цю людину батьком чи матір’ю наших дітей. Перед тим як одружитися слід вивчити, пізнати, що це за людина, потрібно багато спілкуватися. Варто зрозуміти чим вона цікавиться. Звісно, що ми ніколи не зможемо пізнати людину сповна. У подружжі вона відкриється під абсолютно іншим кутом. Особливо, коли стане матір’ю чи батьком, бабцею чи дідусем. Людина постійно змінюється. Спільна молитва і любов допоможе нам зрозуміти один одного. Шлюб буде міцним лише тоді, коли ми спільно будемо докладати до нього зусиль.

Розмовляла Оксана Бабенко.  Підготувала Христина Кутнів.

Джерело: Духовна велич Львова.

Tagged:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *