У 1918 році для виїзду з Росії в Україну була потрібна віза – дозвіл українського консула

Дозвіл для поїздки в Україну, 1918р. Джерело: Нistorydocs.d3.ru

У соціальних мережах оприлюднено цікавий документ – візу, видану громадянину РРФСР, 17 вересня 1918 р. Генеральним Консульством Української Держави в м. Москва.

Автор допису наводить цитату з книги К. Г. Паустовського “Книга про життя”, яка, як він вважає, відноситься саме до цього періоду – липня-серпня 1918 р.:

Виявилося, що для виїзду в Україну потрібен ще дозвіл українського консула.

Я пішов до консульства. Воно знаходилося у дворі великого будинку на Тверській вулиці. Полинялий жовто-блакитний прапор мляво звисав з древка, прив’язаного до поручнів балкона.

На балконі сушилася білизна і спало в колясці немовля консула. Стара нянька сиділа на балконі, трясла коляску ногою і сонно співала:
Прилетіли гулі,
Притягли дулі
Для Петрика, Петрика,
Для малого фендрика…

З’ясувалося, що навіть підійти до дверей консульства неможливо. Сотні людей сиділи і лежали прямо на пильній землі, чекаючи черги. Деякі чекали вже більше місяця, слухаючи пісеньку про Петрика-фендрика, безуспішно підлещуючись перед консульської нянькою, очманіли від повної невідомості що з ними буде.

(К. Г. Паустовский, ” Книга о жизни “, книга 3 ” Начало неведомого века”)

Дозвіл для поїздки в Україну, 1918р. Джерело: Нistorydocs.d3.ru

Автор допису зазначає, що слово “фендрик”, швидше за все, запозичене в просторіччя німецьке військове звання Fähnrich = прапорщик (в російській: фендріх, фенріх), від Fahne = прапор.

Українська Вікіпедіа дає таке пояснення слова “фендрик” (“фенрих”): (від нім. Fähnrich — «прапороносець») — найнижчий офіцерський ранг деяких країн світу.

“В принципі, логіка в тексті колискової є: маленького хлопчика порівнюють з наймолодшим з відважних і бравих панів офіцерів … вже з відважних і бравих, хоча ще й наймолодшим”, – підсумовує .

Tagged:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *