Волинська єпархія ПЦУ розповіла про унікальну українську ікону Преображення, датовану поч. XVIII ст.

Ікона Преображення Господнього. Фото: ПЦУ

Волинська єпархія Православної Церкви України розповіла про унікальний український образ Преображення Господнього. Ця ікона є однією з кращих пам’яток волинської іконописної спадщини поч. XVIII ст. і засвідчує високий професійний рівень її автора.

Ікона походить із храму села Садів Луцького районного деканату. Написана на трьох липових дощечках, левкас (ґрунт із крейди і клею), темпера, олія, золочення. Реставрована в Київському художньому інституті 1988 р. Експонується у Музеї волинської ікони, повідомляє офіційний сайт Волинської єпархії ПЦУ.

Ікона Преображення належить до творчості іконописця, який працював поряд з ієромонахом Іовом (Кондзелевичем) у Білостоцькому монастирі на зламі XVII-XVIII ст. Роботи майстра репрезентують київську малярську традицію на Волині. Він використовує прийоми живописного малювання, ясні й відкриті фарби, гладке поліроване золоте тло, своєрідно трактує бганки одягу, підкреслюючи тіні темнішими відтінками основного кольору. Особливості творчої манери білостоцького майстра прослідковуються в іконі Преображення.

Композиція чітко розділена по горизонталі. У центрі верхньої частини над горою Фавор – Ісус Христос у білому одязі, який прикрашений золотим і срібним орнаментом. Він ніби виходить із сонцесяйного світла. Це божественне світло називають фаворським – світлом християнської віри. Обабіч Ісуса – старозавітні пророки Ілля та Мойсей. У нижній частині ікони – апостоли Йоан, Яків та Петро в емоційних позах, вражені чудом Преображення. Іконописець намагається передати душевний порив учнів Спасителя, безпосередність їхніх переживань. Пластика фігур апостолів класичних пропорцій, органічна, її підкреслюють легкі тканини одягу. Лики відзначені благородством, красою та виразністю. Колористична гама побудована на поєднанні світлих, майже прозорих кольорів: білого, блакитного, червоного, смарагдового, вохристого. Образ наповнений золотим світлом. Золотий колір, що використовували іконописці, називали «асистом». Він не був у повному розумінні суцільною золотою фарбою, а складався з тонких ліній, ніби променів, що відходили від Божества.

В іконі сутність Преображення Господнього розкривається в його символах. Гора – усамітнене місце, де легше творити молитву, що допомагає з’єднатися з Богом. Фавор у перекладі означає «чистота, світло», тож той, хто звільняє свою душу від гріха, приймає божественне світло. Мойсей, який помер, та Ілля, який не зазнав смерті (взятий на Небо живим) були закликані на Фавор, щоб показати владу Христа над життям і смертю. Символом Святої Трійці є три промені, які сходять на апостолів.

Ікона Преображення із села Саднів. Поч. XVIII ст
Фото: pres.in.ua
Tagged:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *