Після ситуації із Софією у РПЦ кажуть, що «склалися хороші умови» для нового Амману

На одному із ресурсів РПЦвУ кажуть, що після перетворення стамбульської Святої Софії на мечеть «склалися реально хороші умови для того, щоб РПЦ звернулася до інших Помісних Православних Церков із закликом про проведення нового «Амманського» собору.

Російські православні оглядачі вважають, що є всі необхідні підстави для проведення відповідної зустрічі глав Церков і зазначають що важливо «проявити ініціативу». «Необхідно просто зробити перший крок. Оперативно і без вагань», – переконують російські ресурси.

Раніше ми писали, що РПЦ реанімує Амманський проєкт для розколу православних церков. Програвши Фанару та Україні битву проти Томосу, РПЦ в особі Кіріла (Гундяєва) вирішила направити всі сили і засоби на дискредитацію Вселенського патріарха. Як ми повідомляли раніше, зліт змовників в Аммані, був просто жалюгідним видовищем, а не противагою Константинополю.

Виникає питання, навіщо було збиратись в Аммані для обговорення українського питання у 2020 році і знову підіймати ці питання, якщо така можливість була на Криті у 2016 році. Тоді майже всі православні Церкви зібрались там для того щоб обговорити насущні питання, зокрема і надання автокефалії. Проте Москва та деякі лояльні їй Церкви проігнорували цей Всеправославний собор. Після надання Томосу про автокефалію ПЦУ, Москва всіляко намагалась, на місцевому рівні і через посланців, дестабілізувати чи хоча б пригальмувати процес визнання ПЦУ. Після того, як РПЦ програла і стовпи православ’я Константинополь, Олександрія, Елладська церква і Афон відвернулися, стало ясно що так далі йти не можна.

Залучившись підтримкою одного із древніх патріархатів – Єрусалимського – вона вирішила зібрати альтернативний Критському собор в Аммані і на ньому висунути потрібні їй рішення. Як очікувалось на ньому мали бути присутні представники Грузинської і Антіохійської Церков. Проте цього не сталось. По суті це зустріч була зустріч Сербського патріарха із московським.

Навіщо було докладати стільки зусиль для дестабілізації ситуації в Україні і православ’ї, а потім скликати зібрання предстоятелів на якому анонсувати, що «ми насправді хороші і за мир у всьому світі, за єдність та за дружбу». Спочатку анексія, а потім мир? Спочатку бомбити Сирію, а потім рятувати постраждалих від цього дітей? Спочатку розколоти українську церкву, а потім казати ми за єдність і новий Амман?

Tagged:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *