Анатолій Шарій впевненою ходою рухається на ешафот Спроби Анатолія Шарія підвищити рейтинг своєї партії через замовні побиття її членів привели до хвилі розслідувань діяльності даного блогера

uc.od.ua/columns/

Минулого тижня, в телеефірі, пояснюючи своєму співрозмовнику, взаємозв’язок між нападами на активістів «партії Шарія» і кураторами самого ж Анатолія, я натякнув на те, що всі факти, спливуть на поверхню. Тоді мій опонент назвав мою заяву голослівною і зайнявся словесної белетристикою, але …

Але, не минуло й півроку, а мережу вже розриває злите листування Анатолія Шарія з виконавцем замовлення на напад на Микиту Роженка. Верховний суд України залишив без задоволення скаргу Шарія і дозволив називати його «кремлівським проєктом». А під завісу, на злобу адептам і адвокатам ПШ, вийшло розслідування «Слідство.Інфо» в якому була розкрита таємниця нерухомості «правдоруба-українофоба» в Іспанії.

Звичайно, для багатьох шанувальників Анатолія Шарія, котрі щиро вірять, що їх герой-правдоруб не продажний і кристально чистий, живе в скромній двокімнатній квартирі на околиці якогось провінційного містечка в країнах Балтії, стало шоком звістка про те, що у цього персонажа є вілла на «золотому узбережжі» (Коста-Дорадо) в Іспанії, вартістю мільйон євро.

І повідомив про це не хтось, а ресурс «Слідство.Інфо», якому шанувальники Анатолія Шарія аплодували стоячи, коли даний проект публікував матеріали, пов’язані з оточенням Петра Порошенка або Володимира Зеленського. Але, в нинішньому випадку, все раптом поголовно включили режим «Не вірю!»

І справді, як у блогера, який живе за рахунок реклами з його YouTube каналу і незначних донатів, може бути нерухомість площею 230 квадратних метрів на березі Балеарского моря в декількох десятках кілометрів від Барселони, в містечку Рода-де-Бара, про що середньостатистичний його передплатник і виборець, навіть і мріяти не може!

Насправді ж все банально просто і відмовляються бачити це лише сліпо-глухо-німі споживачі інформаційного фаст-фуду від Анатолія Шарія. Адже гонорари за свою роботу Толік отримує від своїх кураторів – ФСБ, які поставили його українофобську риторику на своє служіння відразу ж, після того як даний персонаж покинув нашу країну.

Те, що Анатолія Шарія курирує ФСБ, обговорювалося неодноразово і не лише українськими експертами. А якщо говорити про нещодавні заяви, то ще до розслідування «Слідство.Інфо» колишній співробітник радянських спецслужб Алекс Юсташкевіч повідомляв, що російські спецслужби фінансують діяльність Анатолія Шарія та використовують його для відмивання і легалізації грошей в Європі, а також для фінансування активних заходів спецслужб РФ на території ЄС.

І якщо в українському інформаційному простору дане повідомлення мало слабке поширення і резонанс, то в Європі, особливо представники відповідних структур, на нього-то увагу звернули.

І ось, що ми маємо в підсумку? Анатолій Шарій провалив покладені на нього надії щодо виведення своєї партії до Верховної Ради. Анатолій Шарій злився з організацією нападів на своїх же однопартійців. Анатолій Шарій засвітив свою віллу, куплену на гроші від ФСБ. Анатолій Шарій привернув увагу європейських спецслужб як ніколи раніше.

І на тлі всього цього агентурного колапсу кремлівської маріонетки, Анатолій Шарій повідомляє, що Офіс президента України нібито замовив його вбивство. Виконавцем повинен був стати розшукуваний МВС України Олександр Золотухін.

Ця історія, із замовленням вбивства Шарія, явно притягнута за вуха, на тлі того шаленого зливу контори, який стався з вини Анатолія. Але одночасно ця історія говорить і про інше … Анатолій Шарій нічого не говорить без дозволу ФСБ, а тому, цю історію підготували і подали цій голові, що говорить, на блюдечку з блакитною облямівкою. Але чи подумала ця голова, що говорить, що ця чергова порція інформаційного фаст-фуду може бути його фактичним фіналом фізичного існування?

Дуже незручний і злитий в усіх відношеннях блогер, заявивши про те, що його замовили в ОП України, в один прекрасний день може розпрощатися з життям на одній з вуличок одного з європейських міст. І кого в першу чергу звинуватять його сліпоглухонімі шанувальники? Звичайно ж, не тих, хто всі ці роки годував, пестив і плекав свого вихованця, а коли той перетворився на інформаційну тягар, вдало його позбулися.

Чи розуміє Анатолій Шарій, що він просто озвучив свій смертний вирок, від своїх же роботодавців?

Думаю що так. Десь в глибині продажної підсвідомості. А тому, єдиний його шанс у нинішній ситуації на виживання – повернення в Україну і щиросерде визнання. Звичайно, це може призвести до тюремного терміну і тісних стосунків з шанувальниками його талантів в катівнях місць не таких віддалених, але це куди кращий варіант, ніж зайва на пару грамів концентрація свинцю або рицину в тілі.

Олександр Коваленко, експерт

Tagged:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *