Болгарські Церква і телебачення на шляху духовної цензури

На болгарському телебаченні протягом 15 років існував справжній медійний феномен – популярна спеціалізована телепередача про релігію “Віра та суспілство. В неї розглядались духовні питання з точки зору суспільного інтересу до них і надавалось слово представникам усіх конфесії. Виходила по суботах післяобід, мала стабільну 100 000-ну аудиторію – це справжній аншлаг для 7-ми мільйонної країни.

Продюсер і ведучий програми – Ґоран Блаґоєв. Відомий історик, богослов, документаліст. Людина з глибокими знаннями історії християнства та ісламу на Балканах. Але днями ведучий повідомив: без жодного попередження з програмної сітки вилучили традиційні літні повтори телепрограми. Він припустив: це «прелюдія кінця» і восени програма не повернеться в ефір Болгарського національного телебачення (БНТ).

І такі випадки в Болгарії не виняток і багато пояснюють чому ця країна, що є членом ЄС, за індексом свободи преси перебуває аж на 111-му місці (за цим рейтингом Україна 96-та – на 15 позицій вище за Болгарію).

ЯК ЦЕ СТАЛОСЯ

15 червня Блаґоєв обурився на фейсбук-сторінці програми «Віра та суспільство» несподіваним рішенням програмного директора БНТ зняти з ефіру літні повтори програми. Припустив, що причиною міг стати останній випуск, де оцінка державно-церковних відносин стала вкрай болючою для поважних персон Болгарії. Зараз публікація Блаґоєва недоступна – БНТ забрав адміністративні права на сторінку, сам допис – видалили.

Проте «рукописи не горять» – журналісти Doxologia InfoNews встигли скопіювати текст поста. Там зазначається:

«Різними шляхами, неофіційно, я отримував сигнали, що «Віру та суспільство» буде знято з ефіру БНТ, і це, як ми бачимо відбувається, знову повторюю – без мотивів і попередження. Хто виграє від цього??? Звичайно, що не свобода слова, за яку такі люди як пан Еміль Кошлуков, – стверджують, – боролись 30 років тому».

Еміль Кошлуков – директор державного БНТ. На початку 1990-х – один із лідерів протестів проти тоталітарного режиму в Болгарії. 18-річним потрапив за грати за «антикомуністичну і антидержавну пропаганду». Що могло його вразити у програмі «Віра та суспільство»?

Інтерв’ю з російським дияконом Андрєєм Кураєвим напочатку? Там критикували виставку Російського культурного центру в Софії, присвячену святим Кирилу і Мефодію. Її автори примудрились жодним чином не згадати внесок Болгарії у збереження та поширення знаменитого кириличного письма. Андрєй Кураєв «поламав» концепцію маніпулятивної виставки, заявивши:

«Ми пам’ятаємо, що саме від вас все прийшло до нас. І тому наші джерела, наша російська культура, походять саме звідти – саме з ваших (болгарських – ред.) земель».

Може Кошлукова обурили гості студії? Викладач конституційного права Атанас Славов і архімандрит Болгарської православної церкви (БПЦ) Діонісій говорили про ризики симбіозу Церкви і Держави. Що за нечувана щедрість болгарського уряду під час пандемії: 2,1 мільйони левів на різні церковні проекти реконструкцій і ремонтів! І це крім 26 млн левів, закладених у бюджеті на зарплати священнослужителям на 2020 рік.

Нагадаємо, у Болгарії з 2019 року служителі двох віросповідань – православного і мусульманського – отримують базову зарплату у розмірі 1100 левів (550 євро). Католики, протестанти, юдеї у Болгарії теж є, але на них державне забезпечення не поширюється.

Доктор Славов припустився репліки:

«Церква – це брошка на лацкані держави». Церква «легітимізує громадські заходи та урядовців. Це робиться не на основі активного церковного життя, а шляхом дотримання «ідеалу» гармонії, що є імперським баченням того, як Церква повинна бути використана на службі державі»

і попередив, що таким чином

«Церква втрачає свою головну місію, легітимізує людей при владі, отримує привілеї, які не передбачені Конституцією, і яких інші релігії не отримують».

Архімандрит Діонісій побачив у допомозі уряду підкуп:

«Гроші дають туди, де немає вимог… У Рильському монастирі раніше було 400 ченців, сьогодні – 4-5. Я звертаюся до прем’єр-міністра: давайте поміркуємо, коли не є ці гроші приводом для спокус серед людей у ​​церкві?».

Програма «Віра та суспільство» інтерактивна – глядачі на сторінці Фейсбук можуть ставити питання, коментувати. На цей раз переважна більшість глядачів дякували редакції. Мовляв, це довгоочікуваний і надзвичайно відвертий погляд на взаємини Церкви з державою. Але за 10 днів директор БНТ заявляє: «надійшло багато скарг» та «бракує плюралізму».

«Немає плюралізму – буде інший ведучий».

Свою позицію Еміль Кошлуков підсилює рішеннями Святого Синоду БПЦ – від 2014 і 2016 року. Тоді клірикам найбільшої в країні Церкви заборонили брати участь у програмі. З того часу знайти учасників програми з лона БПЦ стало справді важко.

І ЗНОВУ ПОРОШЕНКО?

Що стало причиною такого бойкоту? Синод не пояснив, але детонатором могло послужити «українське питання».

У січні 2016 на БНТ виходить черговий випуск «Віри та суспільства», де серед основних тем – лист Святого Синоду БПЦ до українського президента Петра Порошенка. У цьому документі БПЦ ні сіло ні впало висловлює занепокоєння щодо релігійної ситуації в Україні та закликає захистити права «Української Православної Церкви» (малося на увазі філію РПЦ в Україні) – убезпечити її від захоплення храмів та інших форм насильства.

Співрозмовники ведучого програми припускають: лист складений на прохання Москви – напередодні у Софії бачили російського митрополита Іларіона Алфєєва. Так виглядало, що російський гість просто вручив Синоду готовий текст листа – російською мовою. Експерти Олександр Саган та Тоні Ніколов довели, що лист російською мовою відрізнявся від англійської і болгарської версії, які оприлюднив Синод (на сайті УПЦ (МП) є всі три варіанти злощасного листа). Російський – підкреслено зневажливий щодо українського президента і більш детальний у вимогах до України. І, за думкою експертів, фактично обслуговує російські політичні інтереси.

Щоб розвіяти підозри, що російська версія листа створена поза межами Болгарії, Блаґоєв запросив представника Синоду. Але запрошення проігнорували. Натомість після ефіру Синод оприлюднює спростування і незабаром забороняє архієреям і клірикам брати участь у передачі «Віра та суспільство».

Зауважимо, що проблема полягає не в передачі «Віра та суспільство» або в його авторі Ґорана Блаґоєва, а в деяких церковних колах, які хочуть, щоб про проблеми і скандали мовчали, ігнорували, забували, ніби таким чином вдасться вирішить їх, і саме така реакція найбільше шкодить Церкві.

Коментар Ґорана Блаґоєва на бойкот своєї передачі: «Я боюся, що після цього рішення Святий Синод БПЦ вступає у сталінський період».

До речі, за декілька місяців після скандального рішення Синоду патріарх Неофіт отримає у Москві премію Міжнародного фонду «За Єдність православних народів». У компанії з президентом Сербії Томиславом Николичем і головою Держдуми Російської Федерації Сєргєєм Наришкіним. Розмір грошової премії не розголошувався, але в Болгарії ходили чутки про суму із шістьох цифр. Візит патріарха Неофіта до Москви було також використано для приєднання БПЦ до бойкоту Критського Всеправославного собору, який скликав Патріарх Варфоломій.

Після демаршу Святого Синоду БПЦ тодішнє керівництво БНТ на чолі з директоркою Вярою Анковою встає на захист колективу програми та її ведучого. Але часи змінились, директор БНТ з методами своєї роботи – теж.

Митрополіт Гавріїл Ловчанський, джерело: Вікіпедія

Минулого тижня впливовий інформаційний сайт «Фактор» оприлюднив скандальну інформацію: Еміль Кошлуков сам звернувся по підтримку до Святого Синоду для усунення незручного ведучого. Директор БНТ попросив про таємну зустріч, проте конспірацію ненароком порушив один із учасників зустрічі – митрополит Ловчанський Гавриїл.

«Я вперше зустрів пана Еміля Кошлукова 11 червня цього року, коли він хотів зустрітися зі Святим Синодом БПЦ аби обговорити, за його словами, «скандальну передачу» «Віра та суспільство» за 06.06.2020 р. під назвою «Щедрість держави до БПЦ після пандемії», – написав владика Гавріїл.

За інформацією «Фактора», на розмові з директором БНТ були присутні аж шість митрополитів: згаданий Гавріїл Ловчанський, Йоан Варненський, Даниїл Відінський, Григорій Врачанський, Серафім Неврокопський і Кіпріян Старозагорський. У «Факторі» зауважують: всі згадані архієреї, – за винятком Кіпріяна, митрополита Старої Загори, – належать до неформального «кремлівського лобі» в БПЦ. Джерело сайта повідомило, що Патріарх Неофіт так само був у приміщенні Синоду, але чомусь відмовився зустрічатись з Кошлуковим.

Отже, за спиною Ґорана Блаґоєва керівник державного відомства шукав негласну підтримку архієреїв – аби отримати формальну підставу для відсторонення ведучого «Віри та суспільства». А святим отцям, як вже сказано, є за що недолюблювати Блаґоєва, але й Святий Синод БПЦ дає безліч приводів для обґрунтованої критики!

БОЛГАРСЬКІ ЧЕКІСТИ У РЯСАХ

Щоби зрозуміти природу «московського лобі» у БПЦ, слід повернутися до Закону про доступ до документів колишньої Державної безпеки (болгарський аналог совєцького КҐБ), за яким розсекречуються таємні документи спецслужб комуністичної Болгарії. Так, 2012 року відбулася чергова хвиля розсекречення, в результаті чого виявлено компрометуючі факти про співпрацю вищого кліру БПЦ з таємними службами. Із 14 діючих правлячих архієреїв БПЦ – 11 були таємними агентами Державної безпеки. Крім того, більшість з них співпрацювали з так званим Шостим управлянням – це боротьба з «ідеологічними диверсіями» і «антисовєцькими проявами».

Тоді ж, 2012 року, після смерті патріарха Максима, треба було обрати нового очільника Церкви. Серед трьох запропонованих кандидатів лише Гавріїл, митрополит Ловеча, не мав підтверджених стосунків із таємними службами комуністичної Болгарії. Хоча і це невелика втіха – владика Гавріїл багато років навчався у Росії, був настоятелем подвір’я БПЦ у Москві, а після повернення до Болгарії очікувано влився у «московське лобі» – відстоює інтереси РПЦ в Святому Синоді.

Але на щастя для українців, «кремлівське лобі» – це лише 5 архієреїв з 15-ти членів Синоду. Тому спроба Ловчанського митрополита скликати додатковий собор, щоби розглянути рішення патріарха Константинопольського Варфоломія про надання автокефалії ПЦУ, провалилася. Проте й визнати Українську Церкву БПЦ поки що не в змозі. Болгарський Синод чекає поки це зроблять усі інші.

БОРОТЬБА ЗА ЖИВУ ЦЕРКВУ

Журналіст Блаґоєв вважає, що одна з найсерйозніших проблем БПЦ – відсутність справжнього парафіяльного життя у багатьох парафіях Церкви. На його думку серед болгар є такі собі «святкові християни», які йдуть до храму тільки на великі свята і то не для участі в літургії, а щоб взяти освячену гілочку, пройти під плащаницею (сугубо болгарська традиція, коли у Страсну п’ятницю віряни проходять під столом, на якому лежить плащаниця), побитися крашанками і скуштувати паски на Великдень.

З іншого боку, відсутність активного парафіяльного життя він пояснює тим, що в Болгарії громадянське суспільство дуже слабке, а парафіяльне життя означає навчитися жити по-братськи, поважати іншого, цінувати його як свого справжнього ближнього, як Боже творіння.

Але можна сказати, що за час існування передачі «Віра та суспільство» Ґоран Блаґоєв таки зміг виховати активних громадян, які зараз встали на його захист. Після медійної огласки ганебної поведінки директора БНТ створено петицію на захист Блаґоева і його передачі, до якої долучається кожний бажаючий. Асоціація європейських журналістів висловила обурення відносно втручання зовнішньої інституції в роботу державних засобів масової інформації. Це все має ознаки цензури – неприйнятної у демократичних суспільствах, а тим більше у Болгарії, яка має суворі зобов’язання як член Європейського Союзу та НАТО.

А віртуальне обурення вилилось у реальні протести перед офісом БНТ – люди різних релігійних переконань виступили на захист журналістського колективу програми та її автора.

Як повідомляє Doxologia INFONEWS, 24 червня 2020 року відбулася зустріч Ради з питань електронних ЗМІ (СЕМ) з директором БНТ Еміля Кошлукова. Обговорювалися проблеми навколо “Віра та суспільство” та ставлення Еміля Кошлукова до програми та ведучого Ґорана Блаґоєва.

Члени Ради на чолі з Головою СЕМ Бетіною Жотевою заявили, що в “скандальному” випуску передачі не бачать жодних порушень Закону про радіо та телебачення, і в цілому не знаходять порушень інших законів Республіки Болгарія.

Tagged:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *