Митрополит Онуфрій – «духовний» християнин? Сухі факти «Духовний» християнин не може так толерувати величезну машину ненависті і брехні

Говорити про «духовність» владики Онуфрія – щонайменше софізм. Таку думку висловив філософ-вчений Володимир Волковський, передає Главком.

Тут заступник голови ОП Сергій Трофимов зробив комплімент митрополиту Онуфрію, мовляв, його вирізняють особливі «любов, мудрість і вищий духовний рівень».

Скажіть тоді мені, що таке любов, мудрість і «вищий духовний рівень»? Це:

  • наплювати на пам’ять ветеранів, героїв війни за Україну (невставанням у Верховній Раді);
  • брехати про приналежність своєї церкви «ми не РПЦ», будучи членом Синоду РПЦ
  • лукавити «тут ми УПЦ, а в Криму ми РПЦ»;
  • піддавати мільйони своїх вірних небезпеці зараження хворобою (не встановивши, як слід, карантин);
  • потурати ненависті і брехні проти інших церков («філаретівців, уніатів, сектантів, сцушників»), тоді коли УПЦ МП стала постійним генератором міжрелігійної ненависті;
  • благословляти сепаратистів і терористів, які розв’язали війну в його країні;
  • боягузливо уникати слів праведного засудження російської агресії проти його країни і викручуватися «ми за мир, але нападника не назвемо» (а якби РПЦ дійсно виступила проти війни і агресії, це могло б справді послужити миру);
  • брехати про «громадянську війну» і претендувати стати «миротворцем» (кого примиряти будемо? боягузливо уникаючи назвати насильника – насильником?);
  • толерувати українофобію і фальсифікацію української історії (українська мова, мовляв, не годиться для молитви і все в тому дусі з «Почаївських листочків»), і при цьому претендувати бути главою української церкви? (Так ви глава української або «общерусской» церкви, кого там УПЦ МП об’єднує, громадян України, чи «единый русский народ от Чопа до Чукотки»?);
  • бути главою церкви, і робити вигляд, що взагалі це його не стосується (а кого? «монах» повинен бути в келії, а не в омофорі)?
  • На думку заступника глави ОП Сергія Трофімова, це все – «мудрість, твердість і безмежна любов до всіх»?

У мене тільки два питання:

1) Чому один з головних представників влади у світській країні так відверто розхвалює релігійного лідера, при цьому говорить, мовляв, «папіреднікі» (с) лукаво ображали мільйони віруючих українців і втручалися в церковні справи? «Твоїми словами буду судити тебе, невірний раб!» (Євангеліє, хоча в УПЦ МП зазвичай Євангеліє не читають, у них же «духовність»). Чому він робить те ж, за що тут же засуджує Порошенка? Хіба це не лицемірство і не брехня?

Це порушення принципу світськості держави, і вульгарне потурання певній конфесії в багатоконфесійній світській країні.

2) Як український політик може так відгукуватися про релігійну організацію, яка роками толерує, а то і плодить печерну українофобію? Чому один з головних можновладців в Україні чи то сам бреше, то чи потурає мерзенній людовбивчій брехні, говорячи про МП, враховуючи все вищевказане?

Перелік запитань до владики Онуфрія я вже написав вище. Говорити про його «духовність» – щонайменше софізм. Справа в тому, що він – не монах і не рядовий вірний, а предстоятель з усіма можливостями і обов’язками. Духовність для християнина – це не абстрактний «дух» незрозуміло чого. Це конкретні вчинки в дусі Євангелія. «Віра без діл мертва», «за справами твоїми судитиму тебе», каже Євангеліє. «Духовний» християнин не може так толерувати величезну машину ненависті і брехні. А якщо ти ще й очолюєш її? Може, Онуфрій за крісло боїться, сиріч за право сісти на горньому місці? І де тут духовність?

Не можеш зупинити зло рукою – осуди словом. А святі отці, коли не могли протистояти державному злу, не на патріарший престол мітили, а в пустелю бігли.

Всі мої запитання – це суто факти, факти, і нічого крім фактів.

На випадок «а мій батюшка не такий»: ну і слава Богу, але хто знає вашого батюшку? А ось газети УПЦ МП, всякі там «Начала» і «Почаївські листочки» знають всі.

 

Tagged:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *