Зустріч в Аммані: «Братська трапеза за інтересами»

Нещодавно стало відомо, що участь у Всеправославній нараді задля вирішення питання православної єдності, яка була ініційована Єрусалимським Патріархом Феофілом, візьмуть делегації Румунської і Польської Церков. Також про свою участь у цій зустрічі підтвердив Предстоятель Сербської Церкви Патріарх Іриней. Таким чином можна припустити, що це зібрання все-таки відбудеться, але уже в зовсім іншому статусі, ніж передбачалось. Уже зараз можна стверджувати, що це вже не буде зустріччю усієї повноти Православної Церкви, адже від цієї ініціативи відмовились Предстоятелі Древніх Патріархатів, серед яких визначне місце належить Константинополю, як ініціатору і модератору таких заходів.

Наразі відомо, що у цій нараді візьмуть участь Предстоятелі: Єрусалимської, Російської, Сербської, Чехословацької Церков і делегації від Румунської і Польської Церкви. Таким чином у цьому заході візьмуть участь шість Церков із п’ятнадцяти, тобто менше половини. Утім, поки невідомі рішення Болгарської і Грузинської Церков щодо цього питання. Не будемо прогнозувати про можливий розвиток подій, але зазначимо декілька цікавих моментів.

Перше, про що ми згадали на початку, це статус цієї зустрічі. З самого початку це мала бути зустріч Предстоятелів Помісних Церков, але рішення Румунської та Польської Церкви внесли у цей порядок суттєві корективи, делегувавши на це зібрання лише делегації єпископів, ці Церкви понизили статус заходу. 

Примітно, але історія повторюється знову. В одній із наших попередніх публікаціях, ми згадували, як у 1948 році Московський Патріархат, за підтримки Йосифа Сталіна, намагався провести Всеправославний собор для проголошення своєї першості у Православному світі. Древні Патріархати, дізнавшись про цю мету РПЦ, делегували на цей Собор лише свої делегації. Внаслідок чого цей собор перетворився у нараду Церков і не приніс бажаного результату. Тепер можна ствердити, що майбутня зустріч в Амані також буде мати статус наради, причому неофіційної. Про це доречі декілька разів заявив очільник відділу Зовнішніх Церковних відносин РПЦ митрополит Іларіон Алфєєв. Також синод Румунської Церкви констатував, що відправив свою делегацію на братську зустріч, а не на Всеправославний собор. Тому, виходячи із озвученого, можна ствердити, що на цій зустрічі в апріорі не може бути прийнято будь-яких офіційних документів.

Друге – це учасники зустрічі. Примітно, що на цій нараді не буде Вселенського Патріарха і так званих «еллінських церков» окрім Єрусалимського і можливо Антіохійського патріархів. У більшості, всі хто погодився, перебувають в орбіті Московських інтересів, чи відстоюють власні.

Зокрема, Сербська Православна Церква, яка окрім того, що в церковних колах вважається сателітом РПЦ, відстоює власні інтереси, щодо Чорногорії і Македонії. Церкви цих країн уже десятки років намагаються здобути автокефалію, проте Сербська Церква визнає їх своєю канонічною територією і виступає проти їх незалежності. Після отримання Томосу ПЦУ у СПЦ побоюються, що за таким же сценарієм Македонія і Чорногорія можуть отримати свій Томос від Константинополя. Тому сербські ієрархи всіляко борються із автокефальними рухами в означених країнах. У цій боротьбі Сербську Церкву підтримує Московський Патріархат, який для них друг по нещастю. Тому не дивно, що Сербський Патріарх підтримав цю ініціативу.

Про зацікавленість Єрусалимського Патріархату було сказано і опубліковано багато. Сам факт того, що свою ініціативу Патріарх Феофіл озвучив саме у Москві, після зустрічі з Путіним і отримання премії від РПЦ говорить сам за себе.

Можливим учасником цієї зустрічі також може бути і Антіохійський Патріарх Іоан. Антіохійська Церква впродовж деякого часу отримувала гуманітарну і фінансову допомогу від РПЦ, тому більш за все Предстоятель цієї Церкви також візьме участь у Йорданському зібранні. Сам Патріарх Іоан позитивно відгукнувся на таку пропозицію ще на прикінці минулого року.  

Румунська Церква має спірні питання із РПЦ щодо території Молдови, яку обидві Церкви зараховують до своєї канонічної території. Тому як справедливо підмітив портал «cerkvarium» своїм рішенням Румунська Церква намагається виглядати нейтрально.

Польська і Чехословацька Церкви також перебувають в орбіті Московського Патріархату, проте мають історичні зв’язки із Вселенською Патріархією, яка надала обом Томос про їхню автокефалію. Утім наразі своєю участю підіграють саме Московському Патріархату.

Третє – рішення цієї зустрічі. Як ми вже зазначили, ніяких офіційних документів сам захід не передбачає, утім якби так було насправді, то навряд чи він би наробив такого ажіотажу в Церкві. Зрозуміло, що просте спілкування не дасть ніяких можливостей вийти із так званої «кризи», яку на нашу думку варто називати «московською кризою». Адже окрім Москви ніхто не припинив спілкування із Вселенським Патріархатом, Олександрією чи Еладською Церквою. Деякі Церкви на разі ще не визнали ПЦУ, дехто, як РПЦ, вважає її «розкольницькою». Утім такі прецеденти в історії уже були і їх вирішення було лише питанням часу. 

Подібна ситуація спостерігається і зараз і з Православною Церквою в Америці, якій РПЦ дарувала автокефалію в минулому столітті, і яку не визнають досі Константинополь і низка Православних Церков. Але повернемось до можливих рішень наради в Амані.

Уже для багатьох зрозуміло, що РПЦ завдяки цій нараді, бажає засудити Вселенського Патріарха Варфоломія і зайняти його місце в диптиху, але уже зараз можна ствердити, що в Амані Москві однозначно цього досягти не вдасться, адже та ж делегація Румунської Церкви не підтримає таке рішення, як інші Церкви, які прибули на братське спілкування. Також вже зараз можна констатувати, що Москва не задовільниться простим спілкуванням і намагатиметься втілити свій план. Що б не було прийнято і придумане Москвою воно потребуватиме оцінки з боку інших Помісних Церков, яке може розтягнутись на декілька десятиліть, чим власне і ускладнить ситуацію.

Останнє четверте – наслідки. Про наслідки поки говорити важко. Дехто застерігає про оформлення нового розколу в Церкві, а дехто зазначає, що буде знайдено шляхи вирішення проблеми. Утім вже зараз можна припустити, що кожна Помісна Церква після цієї зустрічі дасть їй об’єктивну оцінку. Якщо ж дійсно, на цій нараді РПЦ проголосить себе «Третім Римом», то логічно що це викличе сильну хвилю спротиву з боку Помісних Церков, і врешті-решт буде засуджено на Всеправославному рівні. Поки що це лише буйні фантазі Данилового монастиря, але коли буде звершено прецедент не виключено, що Вселенська Патріархія спільно з усіма Церквами осудить такі амбіції РПЦ. Але поки що про це говорити зарано, наразі із озвученого випливає, що в Амані відбудеться лише проста зустріч чи братська трапеза за інтересами, яка нічого не принесе її організаторам, окрім шалених фінансових витрат.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *