Істерія Росії в ПАРЄ

A Russia fan cries at the end of the Russia 2018 World Cup quarter-final football match between Russia and Croatia at the Fisht Stadium in Sochi on July 7, 2018. / AFP PHOTO / PIERRE-PHILIPPE MARCOU / RESTRICTED TO EDITORIAL USE - NO MOBILE PUSH ALERTS/DOWNLOADS

Ейфорія Кремля від тріумфального повернення російської делегації в ПАРЄ була досить швидко зіпсована властивим європейцям прагматизмом. Можна припустити, що прагматизм європейських парламентаріїв залежить від пори року. Але будемо сподіватися, що це не так.

Відомо, що влітку Регламентний комітет, знявши дипломатичні санкції, підтвердив повноваження російської делегації в ПАРЄ в повному обсязі. Пізніше на посаду віце-спікера був обраний депутат Держдуми Пьотр Толстой. Разом з ним в Страсбург зайшли й інші, не менш яскраві персони.

Можна довго не зупинятися на персоналіях, Досить сказати, що Москва вибрала найбільш «кращих» для свого представництва в цій організації, які довели свою відданість режиму і набили руку на махровій пропаганді, основні позиції якої відверто суперечать міжнародному праву.

Європейців можна зрозуміти, вони отримують латку з внесків кожного члена Асамблеї та інших джерел доходів не мають. Це не Росія, де приналежність до авторитарної влади гарантує майже необмежений доступ до фінансових і матеріальних благ.

Але очевидно радість від вливання 33 млн. євро в касу організації пройшли, і вже на зимовій сесії Асамблея прийняла резолюцію, в якій Росія фігурує як країна-агресор, хоча так прямо не названа.

Можна з упевненістю сказати, що активна робота української делегації в ПАРЄ спільно з партнерами по «Балтік +» принесла свої плоди.

Також у багатьох європейських депутатів викликало обурення озвучена Путіним конституційна реформа, в якій анонсовано превалювання внутрішнього російського законодавства над міжнародним. Про це з трибуни ПАРЄ говорила генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчіновіч-Бурич. Вона також зазначила небезпека виходу Росії від відповідальності за свої численні злочини і невизнання вердиктів міжнародних судів.

Можливо, не другорядну роль зіграла і тематика питань, що піднімаються російською стороною, серед яких і утиски російської мови на Україні, і надання легітимності представникам «Л/ДНР», які відверто не в’яжуться із загальними цілями організації.

У підсумку, Страсбург зобов’язав Кремль повністю і бездоганно виконати Мінські угоди, покласти край військовому втручанню в Україні, припинити підтримувати в будь-якій формі незаконні збройні формування, а також зупинити анексію Криму, Південної Осетії та Абхазії. Федерацію також закликали вжити конкретних заходів, спрямованих на вирішення проблем з прав людини і верховенства права, в тому числі і по відношенню до ЛГБТ.

Досить широкий перелік вимог по досить болючим для РФ питань цілком прогнозовано викликав бурхливу реакцію делегатів від Держдуми, а потім і російських ЗМІ.

Російська делегація заявила, що не згодна з текстом резолюції, відкинула причетність Москви до конфлікту на Донбасі, а анексію Криму назвала «відновленням історичної справедливості». Тон і безапеляційність заяв в черговий раз підтвердили наміри Кремля і далі просувати свої інтереси, не виконуючи рішень і рекомендацій міжнародних інстанцій.

Більш того, Пьотр Толстой заявив, що делегація покине ПАРЄ в разі її відсторонення або обмеження повноважень в будь-якому вигляді.

Очевидно, не бажаючи відповідати за злочини, Москва знову намагається розіграти фінансову карту, використовуючи членські внески як спосіб психологічного тиску на Асамблею та її співробітників.

Бойкотування, покидання зали засідань, грубий шантаж і істерика в ЗМІ стали традиційним поведінкою представників Росії в разі відсутності виразних відповідей на конкретні запитання.

У Кремлі увірували, що повернувши делегацію в Страсбург і погасивши заборгованість по внесках вони відкупилися від незручних запитань щодо військового вторгнення, нехтування правами людини і стандартів демократії, а також прикрили себе численними фоловерами з ультраправих в цій організації.

У висновку варто сказати, що Москва, досконало володіючи навиками знищувати демократію, китайською стіною вибудувала брехню навколо анексії Криму, війни на сході України, незалежного розслідування політичного вбивства Боріса Нємцова, а також катастрофи малазійського Боїнга.

Все це в сукупності з грубими порушеннями прав людини дає привід українським делегатам і «Балтік +» оскаржувати повноваження російської делегації.

Литва заявила, що має намір піднімати питання про повноваження РФ в ПАРЄ кожну сесію, щоб і далі чинити опір «гегемонії російської геополітики проти прав людини».

Все це і повинно стати приводом для справжнього вигнання Росії з ПАРЄ, як самого агресивного і невиправного порушника міжнародних норм, цілей і стандартів організації.

Будемо сподіватися, що ПАРЄ не продається за борги по членських внесках, а буде і далі залишатися міжнародної трибуною для відстоювання основних цінностей демократичного суспільства і захисту прав людини.

Дмитро Тор, Міжнародний кур’єр

Tagged:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *